У вступі необхідно представити князя Витовта як одну з найяскравіших постатей литовської та польської історії. Варто коротко згадати про його походження, прихід до влади та загальний контекст часу, в якому він діяв - політичну карту Європи кінця XIV - початку XV століть, взаємовідносини Литви і Польщі, загрозу з боку Золотої Орди та Тевтонського ордену. Слід підкреслити, що Витовт був не просто правителем, а й талановитим дипломатом і воєначальником, що визначило його роль в історії.

Основна частина повинна бути розділена на декілька підпунктів, які розкривають ключові аспекти правління Витовта. Розглянути слід: його внутрішню політику, спрямовану на централізацію держави та зміцнення князівської влади; зовнішню політику – боротьбу з Тевтонським орденом, війну з Москвою, відносини з Золотою Ордою та Польщею (Грюнвальдська битва, укладення Унії в Любліні). Важливо проаналізувати реформи, проведені Витовтом, його внесок у розвиток міста, право та військової справи. Окремо варто зупинитися на його титулі, який символізував прагнення до королівської гідності та визнання.

У заключенні необхідно підсумувати розглянуті матеріали, узагальнити значення постаті князя Витовта для історії Великого князівства Литовського, Польщі, а також для східноєвропейського регіону в цілому. Важливо підкреслити його спадщину та внесок у формування української, литовської та білоруської ідентичностей. Варто роздумати над тим, як оцінюється постать Витовта в сучасній історичній науці та в суспільній свідомості.